- оцупок
- —————————————————————————————оцу́покіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оцупок — пка, ч. Обрубаний чи обламаний шматок чого небудь (колоди, дерева і т. ін.); обрубок, уламок … Український тлумачний словник
бабчар — а, ч. Дерев яний оцупок, у який всаджують маленьке коваделко для клепання коси … Український тлумачний словник
кимачина — и, ж., зах. Невеликий оцупок … Український тлумачний словник
кругляк — ч. 1) род. а/. Колода, стовбур зрубаного дерева. || Оцупок колоди. 2) род. у/, збірн. Лісовий матеріал (колоди тощо). 3) род. а/. Круглястий камінь. 4) род. а/, перен. Про будь який предмет, споруду тощо круглої, кулястої або циліндричної форми … Український тлумачний словник
оцупалок — лка, ч., рідко. Те саме, що оцупок … Український тлумачний словник
оцупочок — чка, ч. Зменш. до оцупок … Український тлумачний словник
скалник — а/, ч., діал. Оцупок, відібраний для скалок, але ще не розколотий … Український тлумачний словник
сніт — у, ч. і сні/та, и, ж., зах. Чурбак, оцупок … Український тлумачний словник
сунець — нця/, ч., зах. Оцупок … Український тлумачний словник
обрубок — (відрубана, відрізана частина чого н.; те, від чого відтята якась частина), відрубок, цурка, утинок, цур(у)палок, оцупок … Словник синонімів української мови